Культурні столиці Європи (European Capitals of Culture)

Культурна столиця Європи — місто, яке обирає Європейський Союз терміном на один календарний рік. Протягом цього періоду таке місто організовує низку культурних заходів європейського масштабу.

Підготовка до Культурної столиці Європи надає такі можливості для міст як: отримання значних культурних, соціальних та економічних переваг, сприяння відродженню міста, розвитку туризму, зміна іміджу міста та підвищення його статусу на міжнародній арені.

Програма була започаткована в 1985 році, її перша назва була «Європейське місто культури». Афіни першими отримали це звання. У 1985 році міністр культури Греції Меліна Меркурі та її французький колега Джек Ланг вирішили, що буде гарною ідеєю кожного року обирати культурну столицю задля підвищення обізнаності про європейську спільну історію та цінності. В 1999 році програму було перейменовано на Культурну столицю Європи. Європейська Комісія опікується програмою і кожного року Рада міністрів Європейського Союзу офіційно призначає культурні столиці Європи: до цього часу було призначено понад 50 міст.

Як обираються культурні столиці Європи?

Лише європейські міста країн-членів ЄС мають право на участь у Премії. Однак, рада ЄС може призначити культурною столицею ЄС одне місто з країни, що не є членом ЄС, на рік, якщо призначення такого міста буде схвалене одноголосно.

За шість років до проведення року культурної столиці Європи обрані приймаючі країни оголошують конкурс (зазвичай, через Міністерство культури). Міста, що зацікавлені взяти участь, подаються на конкурс. Подані заявки перевіряються на етапі попереднього відбору групою незалежних експертів у галузі культури. Комісія узгоджує шорт-лист міст, які пізніше мають надати деталізовані заявки. Далі, комісія проводить повторне оцінювання заявок і рекомендує одне місто. Таке місто буде далі офіційно визнане Культурною столицею Європи. Роль Європейської Комісії тут полягає у забезпеченні дотримання правил, встановлених на рівні ЄС, протягом усього процесу відбору. 

Фактично, культурні столиці Європи вже відомі за чотири роки до проведення конкурсу. Такий тривалий проміжок часу необхідний для планування та підготовки цього комплексного заходу. Щороку Європейська Комісія публікує звіт про результати діяльності Культурних столиць Європи попереднього року. Для столиць, обраних після 2019 року, міста самі проводять таку оцінку та надсилають її до Єврокомісії.

В 2019 році культурні столиці Європи – це Матера (Італія) та Пловдив (Болгарія).

До 2023 року визначені такі культурні столиці Європи: 2020 – Рієка (Хорватія) та Голвей (Ірландія); 2021 – Тімішоара (Румунія), Елефсін (Греція) та Новий Сад (Сербія, країна-кандидат); 2022 – Kаунас (Литва) та Еш (Люксембург); 2023 – Веспрем (Угорщина); 2024 – Тарту (Eстонія) (рекомендовано), Бодо (Норвегія, країна EFTA/EEA) (рекомендовано) та Бад-Ішль (Австрія) (рекомендовано).