Про такі популярні серед українських туристів міста як Вільнюс, Краків чи Порту можна часто почути, що вони були Культурними столицями Європи. Разом із Na chasi, розповідаємо, що означає цей статус, які переваги він дає містам та чи зможе колись українське місто стати Культурною столицею Європи.

Що це — Культурна столиця Європи?

У 1983 році міністерка культури Греції Меліна Меркурі вирішила, що тоді ще Європейські Спільноти (організація, що передувала створенню Європейського Союзу) недостатньо приділяють уваги культурі. Вона запропонувала програму європейських міст культури, яка у 2009 році отримала теперішню назву. Першим культурним містом сталі рідні для Меркурі Афіни.

У сучасності, кожного року Рада Міністрів ЄС обирає три європейських міста та оголошує їх культурними столицями. Це означає, що у цих містах проходитиме велика низка масштабних панєвропейських заходів: концерти, конференції, лекції, виставки, фестивалі тощо. Всі ці заходи направлені на пропагування різних європейських культур, в тому числі, звісно, приймаючої сторони.

До Культурних столиць їдуть гості зі всієї Європи, що спричиняє неабиякий бум у туристичній та культурній сферах.

Як обирають культурні столиці?

Кожного року спеціальна комісія з культурних експертів оцінює заявки на участь, які подають самі міста, на роки вперед. Рішення експертів згодом затверджує Рада міністрів Європейського Союзу.

На сьогодні, міста визначені до 2024 року включно. Вибір 2025 оголосять цьогоріч, у грудні.

Який вплив має статус культурної столиці на міста?

У дослідженні ініціативи культурних столиць 2004 року більш як 80% респондентів зазначили, що серед усіх подій, «Культурна столиця» мала найбільший вплив на їхні міста. Олімпіада та Експо (світова виставка) — лише наступні у рейтингу.

Ще більш красномовною є статистика ВВП на душу населення з дослідження Мадридського університету імені Карла III 2016 року. Вони порівняли міста-переможці програми з тими містами, які також брали участь у змаганні за статус культурної столиці, але не виграли.

Дослідження Мадридського університету імені Карла III 2016 року

Під час змагань темпи зростання ВВП у всіх містах є приблизно однаковими, проте щойно оголошують переможців (фаза 1), вони суттєво відриваються у швидкості зростання економіки. Врешті, науковці підрахували, що стрибок у зростанні ВВП триває не лише до оголошення міста столицею, але й протягом року, поки цей статус є активним, і ще — до 5 років згодом. Таким чином, статус культурної столиці пришвидшує економіку міста впродовж цілих 10 років.

У 2013 році влада французького Марселя повідомила про рекордну кількість туристів, що прибула до міста — 11 мільйонів. У Вроцлаві, що був культурною столицею у 2016 році, 40% представників креативних індустрій відзначили зростання виторгу. До того ж, це польське місто привабило понад 600 мільйонів інвестицій.

Втім, економіка — не єдиний вимір впливу програми на міста. Додайте до цього інфраструктуру — масштабні зміни, ревіталізацію промислових районів (як у словацькому Кошице), створення комфортного міського середовища та нові об’єкти на кшталт Музею Середземноморської культури у Марселі, який побудували спеціально для року культурної столиці.

Звісно ж, найголовніше — все те, заради чого цю програму і створювали — це культура. Наприклад, британський Ліверпуль у свій рік провів більш як 41 000 культурних заходів, в яких взяло участь 18 мільйонів людей. Цілком можливо, що наслідком цього року може стати нова «ліверпульська четвірка»!

Які міста обрані культурними столицями у 2020 році?

Цьогоріч гостей з усієї Європи впродовж року приймають хорватська Рієка та ірландський Голвей.

Рієка

Найбільший хорватський порт, Рієка проведе більш як 600 культурних заходів — в тому числі, Кухню різноманіття, що незвичним образом поєднає мистецтво, музику та кулінарію. Ще, там відбудеться захід під назвою «Часи влади», в рамках якої розповідатимуть про масштабний вплив Рієки на історію семи країн, в складі яких перебувало місто.

В рамках інфраструктурних перебудов Музей сучасного мистецтва отримав нове приміщення, реконструювали багато старих будівель, а також реставрували корабель «Ґалеб», який брав участь у Другій Світовій Війні на боці Італії та Німеччини. Його планують перетворити на постійний музей.

Голвей

Найбільш динамічне місто Ірландії розділило свій культурний рік на сезони — за ірландською традицією. Серед цікавих заходів — мистецькі пробіжки, інсталяції, різноманітні активності на свіжому повітрі — продумані спеціально для мінливої ірландської погоди, концерти симфонічних оркестрів та інші.

Чи може українське місто стати культурною столицею?

На жаль, поки що ні. Раніше культурними столицями могли стати взагалі лише міста країн-членів Європейського Союзу. Згодом, перелік країн розширили — тепер, починаючи з 2021 року, кожен третій рік кожне третє місто буде обиратися серед країн-кандидатів у члени ЄС, потенційних кандидатів, а також країн Європейської Економічної Зони (Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн).

Україна до жодного з цих переліків наразі не входить. Проте, прецедент розширення дії програми, а також зовнішьнополітичні пріоритети України дають надію на те, що у майбутньому або ЄС дозволить брати участь Україні у програмі, або Україна отримає новий статус у відносинах з ЄС.

Перший рок уже зроблено — Український культурний фонд оголосив конкурс на Малу та Велику Культурну столицю України, які обираються за принципом, схожим із європейським. Так, у 2020 році Малою Культурною столицею обране місто Славутич — наймолодше місто України, а Великою Культурною столицею став Маріуполь.