У 2020-му році добігають свого завершення перші 7 років існування найбільшої програми ЄС для підтримки культурних та креативних індустрій «Креативна Європа». Починаючи з 2016-го року, українські організації мали змогу подаватись на весь перелік її конкурсів, як самостійно, так і в партнерстві задля того, щоб отримати грантову підтримку для реалізації свого проєкту. Всі організації та їх ідеї — зовсім різні, але за роки роботи Бюро програми в Україні ми змогли зібрати основний перелік помилок, які допускають чи не всі потенційні апліканти. Отже, чого НЕ потрібно робити, коли ви готуєте заявку на конкурс «Креативної Європи»?

Помилка №1 — недостатньо часу на підготовку. 

Як правило, одна організація може отримати порівняно невелику грантову підтримку — до декількох десятків тисяч євро (наприклад, як за конкурсами напрямку Music Moves Europe або «Художній переклад»). Якщо ж ви хочете претендувати на більш серйозні суми, то майже завжди потрібно подаватись у консорціумі (партнерстві) з іншими організаціями з усієї Європи. І тут починаються проблеми. 

Пошук партнерів, яким була б цікава ваша ідея, проведення перемовин між собою та з правовласниками, планування роботи, підготовка документів — все це займає досить багато часу. Інколи місяці, а буває — й цілі роки. Тому ми завжди рекомендуємо постійно шукати людей зі спільними цінностями та залишатись із ними на зв’язку. А перед відкриттям грантового конкурсу просто фінально “відполірувати” вашу спільну ідею. 

Також дуже часто рекомендуємо не відкладати подачу заявки на останні дні. Вже навіть неможливо порахувати, скільки гігабайтів написаних заявок пішли у забуття, оскільки партнери в останній момент відмовились подаватись на конкурс, портал подачі заявок не витримував навантаження за 40 хвилин до дедлайну або губились обов’язкові документи. Правильний таймінг — один із найважливіших індикаторів успішного проєкту. Як на етапі підготовки, так і на етапі його реалізації. 

Помилка №2 — бажання миттєвих результатів.

Амбіційні плани — це, звичайно, похвально, але в проєктному менеджменті з самого початку роботи вони можуть бути недоречними. Є частина організацій, які одразу після свого створення подаються на найбільші програми із найвищими бюджетами. А після того, як їх не підтримують, ще й негативно відзиваються про грантові можливості. 

Набагато ефективніше починати маленькими кроками розвивати грантову історію вашої організації та ваші власні компетенції проєктного менеджера. Тільки тоді ви зможете більш ефективно пропрацювати вашу ідею, заглибитись у контекст, створити якісне портфоліо проєктів і далі рухатись до міжнародного рівня та більших бюджетів. Також спочатку корисно бути партнером у проєкті, щоб вивчити всі внутрішні процеси, а вже потім подаватись у якості координатора. Крім того, все ж прийдеться написати свої перші десять-двадцять неуспішних заявок. Тільки після цього ваша майстерність грантрайтингу може вийти на високий конкурентний рівень. 

Помилка №3 — 100% заперечення комерції.

У багатьох країнах культура — частина політики. Вона впливає на громаду, має силу здійснювати позитивний вплив на широкий загал та якісно змінити життя та краще — через освіту, споглядання, співпереживання або співтворення мистецьких продуктів. Задля ефективної та стабільної роботи культурні ініціативи намагаються диверсифікувати джерела прибутку, щоб позбутись тотальної залежності від якогось одного з них. Найстабільнішою моделлю вважається така, де ⅓ бюджету надходить від міжнародних донорів або спонсорів, ⅓ — від локальних партнерів, які є прямими споживачами вашого продукту або його результатів, а також ⅓ бюджету надходить від аудиторії. 

Саме завдяки такому балансу ви отримуєте певну гнучкість у свої рішеннях, а також засвідчуєте, що ваша ініціатива цікава широкому загалу, який готовий за неї голосувати копійкою. Вам не обов’язково орієнтуватись на популярні теми та широкий мас-маркет, але все ж певний відгук від аудиторії отримувати корисно, щоб розуміти, що ви рухаєтесь у правильному напрямку. Відповідно, орієнтація на отримання прибутку є дуже виправданою та необхідною для забезпечення довгострокової роботи. А грантодавці позитивно оцінять таку концепцію, оскільки вона буде показником того, що ви зможете працювати навіть після закінчення грантової підтримки. І нехай в деяких проєктах вам не дозволяють отримувати прибуток через обмеження донорів або специфіку проєкту, але в довгостроковій перспективі комерційна складова може забезпечити сталість вашої організації. 

Помилка №4 — відсутність реалістичного планування ресурсів. 

Успіх будь-якого проєкту напряму залежить від компетенцій та завзяття команди, яка за нього береться. Навіть найяскравіша ідея буде знаходитись на грані краху, якщо за неї візьметься безвідповідальна особа. Відповідно, ще перед початком роботи вам потрібно тверезо оцінити ваші ресурси (фінансові, матеріальні та людські) та визначити, який саме масштаб проєкту ви будете планувати та кого будете залучати. Якщо у вас або колег немає певних компетенцій — підсилювати ваші спроможності потрібно залученими спеціалістами, які будуть розділяти ваші погляди. Як мінімум, з їх допомогою ви зможете ефективно реалізувати проєкт та багато чому навчитись, як максимум — можливо, й знайдете надійного колегу на довгі роки. 

Напевно, вже всі були в ситуації, коли одна людина в проєкті займається і комунікаціями, і логістикою, і підготовкою документів. По-перше, якість такої роботи майже завжди незадовільна. По-друге, така ситуація може призвести до професійного вигорання, яке стає все більш актуальною проблемою в креативних індустріях. 

Помилка №5 — локальна ідея проєкту.

Світ стає все більш комплексним, а старі правила роботи більше не працюють. Навіть для стандартної підготовки театральної вистави вам потрібно налаштувати продаж квитків на сайті квиткового оператора та запустити рекламну діджитал-кампанію, влаштувати пряму трансляцію через ZOOM або YouTube, залучити художника по костюмах, який живе в іншому місті, та сценариста, який взагалі з іншої країни. Пандемія та карантин у багатьох країнах взагалі зайвий раз підтвердили, що у 21-му столітті актуальний зовсім інший набір навичок, ніж ще якихось 20 років тому. 

Аудиторія вашого проєкту може бути з усіх континентів, виробники обладнання можуть знаходитись за тисячі кілометрів від вас, фінансові транзакції можуть проходити через швейцарський банк навіть для маленького заходу у провінційному українському містечку. Настільки глобалізований світ потребує глобалізованого мислення. Тепер ви можете працювати з акторами з різних країн за допомогою віртуальних інструментів, залучати будь-які технології, які допоможуть вашому глядачу краще зануритись у контекст вашої роботи. Саме такі нестандартні проєкти стають першопрохідцями у своїх сферах, а також привертають особливу увагу грантодавців. Навіть у наступній програмі «Креативна Європа» 2021-2027 одним із пріоритетів буде підтримка міжсекторальної співпраці, яка дозволить мистецтву працювати із зовсім різними сферами життя. 

Деталі наступної програми та майбутні конкурси «Креативної Європи» ми зможемо дізнатись ближче до кінця 2020-го. Поки ж у вас є час спланувати ваші активності на наступні роки, знайти партнерів, разом пропрацювати ідею, а вже потім успішно отримати грант на її реалізацію. Головне — dream big! ;)

Фото автора Ylanite Koppens: Pexels